СНІ́ДАННЯ, я, с.
1. Дія за знач. сні́дати. Снідання кінчилося, коли.. слуга підійшов до заграничного політика (Фр., IV, 1950, 38); На столі все було готове для снідання (Скл., Святослав, 1959, 30).
2. Те саме, що сніда́нок 1. Ой, заржи, заржи, вороний коню, На круту гору ідучи; Ой, згадай, згадай, серце-дівчино, Снідання готуючи (Укр.. лір. пісні, 1958, 257); Сторож.. поставив снідання на стіл (Мирний, І, 1954, 325); Настя по-дівочому вибігає в другу кімнату, там посміхається сама до себе й виносить снідання (Стельмах, II, 1962, 318).
Дру́ге сні́дання — те саме, що Дру́гий сніда́нок (див. сніда́нок).
3. Ранковий час, коли звичайно снідають. Сіли на коні охляп та й поїхали. Було це в снідання, а так в обідню пору вже й вернулися обидва (Головко, II, 1957, 296).
Від сні́дання — починаючи з того часу, коли звичайно снідають. Від снідання косили [косарі] без перепочинку (Тют., Вир, 1964, 247); До́бре сні́дання — те саме, що До́брий сніда́нок (див. сніда́нок). Було добре снідання, прийшов час доїти корову (Тют., Вир, 1964, 436); До сні́дання — у ранкову пору, до того часу, коли звичайно снідають. До села було тільки вісім верст, і вона вступила в його [нього] ще до снідання (Гр., II,1963, 259); Со́нце [було́] у (в, під) сні́дання; Со́нце (со́нечко) підби́лося (підійшло́, підняло́ся і т. ін.) на сні́дання — про не дуже ранню ранкову пору. — А то якось сонце було так, як під снідання.. Пішла [Явдоха] до биків. Коли увіходить, хвалиться: — Нема биків (Тесл., З книги життя, 1949, 23); На другий день — сонце в снідання — заходить на колгоспний двір якийсь дід (Тют., Вир, 1964, 241); Черниця знов говорить: — Втомилися.. Ледве дихаємо. А там додає: — Вже сонечко підбилося на снідання… (Вовчок, І, 1955, 253); Сонце вже підбилося височенько, як на пізнє снідання (Багмут, Опов., 1959, 19).
$ Відда́ти (віднести́, залиши́ти і т. ін.) ми́шам на сні́дання що — те саме, що Відда́ти (віднести́, залиши́ти і т. ін.) ми́шам на сніда́нок (див. сніда́нок). Поки б химерив мудрий дід, Творили б, лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели, Та на горище б однесли Мишам на снідання (Шевч., II, 1963, 423).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 425.