СОБОЛЯ́ТНИК, а, ч. Мисливець, що полює на соболів. Поки не випав сніг, хотілося пополювати на білок, а потім, можливо, і на соболя залишитись — як тільки випаде сніг, соболятники розставляють капкани (Знання.., 3, 1970, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 433.