СОГДІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. согді́єць, і́йця, ч.; согді́йка, и, ж.). Давня північно-східна іранська народність Середньої Азії, яка з середини першого тисячоліття до н. е. населяла Согдіану. Согдійці глибоко шанували вогонь, вважаючи його силою, що очищає (Наука.., 9, 1969, 47).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 437.