СОКОЛИ́НО, поет. Присл. до соколи́ний 2. Слава тому ранкові і дневі, Що вбирали землю в пишний цвіт, Як уперше очі Іллічеві Соколино глянули на світ (Шпорта, Вибр., 1958, 405).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 440.