СОЛО́НІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. соло́ний. Аж дотепер не знав [Дорошенко], що так важко буде йому розлучатися з тим життям, з вахтами, запахом канатів, солоністю моря, кигиком чайок… (Гончар, Тронка, 1963, 199); Мінімальну приємну солоність продукту чи страви ми відчуваємо при певній ваговій концентрації солі (Наука.., 1, 1968, 39); // Ступінь вмісту солі, насиченість сіллю. Риба і планктон живуть лише при певній температурі і солоності води (Рад. Укр., 21.I 1965, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 451.