СОМИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до сом. — Ну, кит не кит, а сомище, завбільшки з корову, теж може оперезати хвостом, аж виляски підуть,— невгавав Микола (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 197); Хитрий сомище не йшов ні на яку принаду (Донч., VI, 1957, 214).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 454.