СОЦІОЛОГІ́ЗМ, у, ч. Спрощене розуміння суспільно-історичної зумовленості фактів і явищ, яке ігнорує специфіку різних форм суспільного буття. Багато праць, що вийшли в 20-х і на початку 30-х років, з одного боку, хибували на голий емпіризм, а з другого — на абстрактний соціологізм (Розв. науки в УРСР.., 1957, 37); Марксистська естетика однаковою мірою спрямована як проти формалізму, буржуазного естетства, так і проти вульгарного соціологізму (Рад. літ-во, 3, 1964, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 477.