СПАДКОЄ́МНИЦЯ, і, ж. Те саме, що спадкоє́миця. — Мушу вам, татку, показати фотографію моєї нареченої.. Спадкоємниця величезної камениці на Грабені (Фр., II, 1950, 293); Молодь повинна не тільки добре знати і любити наше славне минуле, а й відчувати себе безпосередньою спадкоємницею справ і подвигів старшого покоління (Ком. Укр., 1, 1967, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 482.