СПАДКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спадкува́ти. Були часи, коли [виробничий] досвід передавався лише в межах сім’ї по прямій лінії спадкування від батька до сина, від матері до дочки (Ком. Укр., 4, 1962, 33); З правом особистої власності тісно зв’язане право спадкування. Значно розширена свобода заповіту. Кожен громадянин може відписати все своє майно або частину його кому хоче (Рад. Укр., 19.I 1964, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 482.