СПА́ЙНІСТЬ, ності, ж., мін. Здатність кристала розколюватися у певних напрямках, утворюючи в розколі плоскі поверхні. Характерною ознакою слюд є досконала спайність, завдяки чому вони поділяються на найтонші пружні і гнучкі пластинки (Курс заг. геол., 1947, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 484.