СПА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., СПА́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що спаро́вувати 1, 3; // Об’єднувати в одне ціле дві однакові частини. Найбільш раціонально спарювати в одноповерховому будинку двокімнатні квартири з одним або двома входами (Жилий буд. колгоспника, 1956, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 490.