СПЕКО́ТНИЙ, а, е. Те саме, що спеко́тли́вий. День і ніч, влітку і взимку вона відкрита всім вітрам. І налітають вони на неї то гарячі, спекотні, то холодні, крижані (Цюпа, Краяни, 1971, 152); Був спекотний липневий день (Літ. Укр., 14.XI 1967, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 495.