СПЕКТРО́ГРАФ, а, ч.
1. Оптичний прилад, признач. для фотографування спектрів. Прилад, в якому спектр виходить на фотопластинці, називається спектрографом (Курс фізики, III, 1956, 324); З допомогою спектрографа можна визначати склад і зволоженість грунтів (Наука.., 10, 1971, 5).
2. Прилад для аналізу частотного складу коливань механічного та електромагнітного походження.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 497.