СПЕЦИФІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. специфі́чний. Та обставина, що публіцистика наближається як до науки, так і до художньої літератури, визначає специфічність її форми, яка характеризується єдністю раціонального й емоціонального, логічного й образного (Рад. літ-во, 1, 1970, 90).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 501.