СПИННИ́Й, а́, е́. Прикм. до спи́на 1. Баликом називають спинну частину риби, зрізану нижче основи ребер (Укр. страви, 1957, 69); // Який міститься на спині. Він був такий худий, що хребет виступав з-під його лапсердака, як зубчастий спинний плавець (Тулуб, Людолови, І, 1957, 115); Туго заплетена коса Орисі непорушно лежала в спинному рівчаку, червону ситцеву блузку ворушив вітерець (Тют., Вир, 1964, 13).
∆ Спинни́й мо́зок — відділ центральної нервової системи людини і хребетних тварин, розташований в каналі хребта. Спинний мозок лежить у хребетному каналі і має вигляд циліндричного тяжа, який вгорі сполучається з головним мозком (Анат. і фізіол. люд., 1957, 143); Спинни́й хребе́т — те саме, що Хребе́тний стовп (див. хребе́тний). Учився [Хаїм] до стукотіння в висках, до болю спинного хребта (Хотк., І, 1966, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 506.