СПЛЕ́ЧИТИСЯ, читься, док., розм. Вивихнути плече (про коня). Ми з Прокопом Івановичем хотіли вже рушать, а тутечки, мені на лихо, сплечивсь мій кінь (Стор., І, 1957, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 539.