СПЛЮ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАПЛЮ́ЩИТИСЯ, щуся, щишся, док.
1. Закривати свої очі повіками. Довго придивлявся [хлопець]: і навшпиньки ставав, і понад землею присідав. Або ще заплющувався і сторожко наставляв ухо (Головко, І, 1957, 99); — Дивися — сховався [дідусь] За могилу, лічить гроші. Знову іде шляхом. Заплющившись, з торбинками (Шевч., І, 1951, 283); Заплющившись, Тамара полежала кілька хвилин нерухомо, намагаючись ні про що не думати (Хижняк, Тамара, 1959, 6).
2. Закриватися повіками (про очі). Довго тягнеться казка, а там і друга. І потроху очі заплющуються, тихий сон оповива діти (Гр., 1, 1963, 282); В голові стояв якийсь невиразний гул, очі мимоволі заплющувалися (Кучер, Чорноморді, 1956, 339); Тихович чує, що йому млосно, що очі готові от-от заплющитися (Коцюб., І, 1955, 208); То на однім, то на другім ліжку підводиться голова. Блиснуть очі — знову заплющаться (Багмут, Щасл. день.., 1951, 27).
СПЛЮ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., СПЛЮ́ЩИТИСЯ, щиться, док.
1. Ставати плоским від здавлювання, натискування, удару і т. ін. Публіка ждала, що він от-от здійметься й полетить, але шар почав сплющуваться так, що його боки позападали (Н.-Лев., І, 1956, 435); Ударившись об стіл, м’яч сплющується, потім знову набирає форми кулі (Фізика, І, 1957, 28); Літак ударився сторч об камінну скелю.. Метал подекуди розтопився і потік, сплющився в якусь безформну масу (Ле, Клен. лист, 1960, 90); Під впливом відцентрової сили, яка особливо велика біля екватора і зовсім відсутня на полюсах, земна куля сплющилась і набула форми сфероїду, схожого на форму мандарина (Наука.., 5, 1960, 57).
2. Прикриватися повіками (про очі); заплющуватися. Оришка, вихиливши пів [половину] третьої [чарки], зовсім знемогла, очі їй сплющуються, голова так і хитається з боку на бік (Мирний, III, 1954, 331); Стою. Сплющуються очі мені, голова хилиться. Куняю (Тесл., З книги життя, 1949, 53); // Тісно стулюватися, щоб не допустити проникнення рідини в що-небудь. Вушні раковини [бобрів] мають мускули, які при пірнанні сплющуються, не допускаючи проникнення води (Наука.., 8, 1959, 34).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 545.