СПОЖИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спожива́ти. — А ти знову щось писав… — Медичну записку про своє голодування в морі. Про споживання морської води (Кучер, Голод, 1961, 357); Під правильним режимом харчування слід розуміти.. розумний розподіл їжі протягом дня, відповідну черговість страв, своєчасне споживання їжі і створення добрих умов для її споживання (Укр. страви, 1957, 12); Урожай [картоплі] від весняного садіння використовується для споживання протягом літа і на початку осені (Колг. Укр., 4, 1956, 24); Національний доход розподіляється на дві основні частини: споживання і нагромадження. Основна частина споживання — це витрати на оплату праці (Наука.., 6, 1970, 2); Рівень споживання духовних цінностей.
Това́ри наро́дного (широ́кого, ма́сового і т. ін.) спожива́ння — предмети, що служать для задоволення найперших побутових потреб населення. Дніпропетровщина за рахунок власних ресурсів може повністю задовольнити потреби трудящих в товарах народного споживання (Рад. Укр., 21.IX 1960, 2); З року в рік зростало виробництво товарів масового споживання, розширювався їх асортимент та поліпшувалась якість виробів (Вісник АН, 11, 1957, 12).
∆ Суспі́льні фо́нди спожива́ння — частина фонду споживання, яка використовується для задоволення потреб членів соціалістичного суспільства незалежно від кількості й якості їхньої праці. У піднесенні матеріального і культурного рівня життя народу важлива роль належить суспільним фондам споживання (Матер. XXIV з. Компартії України, 1971, 37); Фонд спожива́ння — у соціалістичних країнах — частина національного доходу, що її використовують для особистого і суспільного (невиробничого) задоволення потреб. Фонд споживання [в колгоспі] не обмежується лише оплатою, одержуваною по праці, а доповнюється громадськими фондами споживання (Хлібороб Укр., 5, 1969, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 558.