СПОЧУТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що співчутли́вий. Мариня, яка все бачить і більше розуміє, чим мої освідчені сестрички, водить по мені спочутливими.. очима (Вільде, Пов. і опов., 1949, 189); Марко кида спочутливі.. погляди на дівчину (Горд., Дівчина.., 1954, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 585.