СПРА́ВДЖУВАТИСЯ, ується, недок., СПРА́ВДИ́ТИСЯ, спра́вди́ться, док.
1. Запроваджуватися, втілюватися в життя, ставати дійсним, реальним; здійснюватися. Гордієві мрії про те, щоб бути мужичим адвокатом, не справджувалися: ніякі мужики до його не йшли, а йшли всякі пронозуваті добродії (Гр., II, 1963, 41); Справджується пророцтво геніального основоположника наукової астронавтики К. Е. Ціолковського про те, що першими полетять у космос радянські люди (Наука.., 2, 1958, 13); Годі про плани, бо ще ніхто не знає, як вони справдяться (Л. Укр., V, 1956, 247); — Лягай спати, не турбуйсь. Перед світом приснивсь тобі сон, перед світом і справдиться (П. Куліш, Вибр., 1969, 186); Мрія поетова справдилась.. Кожний народ у Радянському Союзі не тільки знає тепер ім’я Пушкіна, а й читає його рідною мовою і любить твори великого поета російського народу (Рильський, X, 1962, 18).
2. тільки недок. Пас. до спра́вджувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 589.