СПРЕСО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРЕСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.
1. З’єднувати в щільну масу пресуванням. Якщо бакелітом просочити тканину, а потім її щільно спресувати, одержується цінна пластмаса текстоліт (Веч. Київ, 20.II 1957, 2); * Образно. За графіком першу гідротурбіну для Вахша треба було виготовити в другому кварталі цього року. Та робітники заводу немовби спресували час. І XXIV з’їздові КПРС вже рапортували: турбіна для Нурекської ГЕС є! (Рад. Укр., 18.IV 1971, 3); // Виготовляти пресуванням. Спресувати дошку.
2. перен. Дуже щільно складати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 597.