СПРИЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., СПРИЙНЯ́ТИ, сприйму́, спри́ймеш, док., перех.
1. Відображаючи у своїй свідомості предмети та явища об’єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином. Насмішкуваті слова сина сприймає [мати] з тою доброю жіночою розсудливістю, яка властива спокійній, міцній натурі (Стельмах, II, 1962, 404); Драма «Вій, вітерець» [Я. Райніса] користується популярністю в наш час. Її з захопленням сприймає наш глядач (Рад. літ-во, 11, 1965, 53); Леся Українка цілком спокійно сприйняла мою критику і дуже шкодувала, що в її творі була така помилка (Крим., Вибр., 1965, 505); Крайнюк уже написав першу частину роману «Матроси ідуть по землі» і прочитав його в штабі Чорноморського флоту. Там роман сприйняли схвально (Кучер, Голод, 1961, 320); Український народ з піднесенням сприйняв рішення Переяславської Ради про возз’єднання з Росією (Тези про 300-річчя возз’єдн.., 1954, 10); // Осягати розумом сенс чого-небудь, осмислювати щось. Тарас сприймав її [біблію] зовсім не так, як релігійний Козачковський (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 363); — Я.. бачив, з яким виглядом сприймала вашу науку дівчина в дослідній (Шовк., Інженери, 1956, 69); Він дивився на дівчину і, видно, не сприймав її слів (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 247); // Визначати смисл, сенс і т. ін. чого-небудь зором, слухом тощо. [Кандиба:] Дозвольте прочитати… [Батура:] Давайте. Я вам вдвадцяте кажу, — на слух не сприймаю вірші (Корн., II, 1955, 250); Тепер відчував [Тимко] те, про що раніше й не догадувався. Навіть звуки він сприймав тепер по-іншому (Тют., Вир, 1964, 251); // Реагувати на які-небудь сигнали, звуки і т. ін. (про спеціальну апаратуру). На одному кінці цієї [телефонної] трубки укріплений власне телефон, який притискується до вуха при розмові, а на другому — мікрофон, що сприймає звуки людського голосу і викликає відповідні зміни струму в колі (Курс фізики, III, 1956, 165).
2. Визнавати що-небудь, вважати його властивим, звичним для себе. Радіщев сприймав прогресивні ідеї західних мислителів (Вісник АН, 8, 1949, 7); Ні, ні! — цього модного тепер солоденького запобігання перед плебсом доктор Драгомирецький ніяк не сприймав (Смолич, Мир.., 1958, 59); В американському народі є революційна традиція, яку сприйняли кращі представники американського пролетаріату.. (Ленін, 37, 1973, 55); Разом з поетичним генієм Шевченко сприйняв від свого великого, талановитого народу ще й талант художника-живописця (Мовозн., XVII, 1962, 13).
3. Вступати в позитивну реакцію; сполучатися. З допомогою хімічної і гальванічної обробки виготовляють біметалеву форму для офсетного друку, одні ділянки якої добре сприймають фарбу, а інші не сприймають зовсім (Наука.., 3, 1967, 48).
4. перен. Запозичуючи що-небудь, робити його своїм надбанням. Літературна мова сприйняла з західноукраїнської практики лише те позитивне і конструктивне, що збагачувало і розширювало її лексичний склад (Мовозн., XVIII, 1963, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 597.