СПРИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРИ́СКАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.
1. Обливати дрібними краплями, оббризкувати кого-, що-небудь. Ніч панянки просиділи над прасуванням. Для Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала, аж їй очі почервоніли (Свидн., Люборацькі, 1955,138).
2. перен., розм. Відзначати випивкою, частуванням яку-небудь подію.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 599.