СПРИТ, у, ч., діал. Спритність. Вона почала обдумувати тисячні плани та способи, комбінувала і обчислювала найменші дрібниці з.. чисто жіночим спритом (Фр., III, 1950, 460); — У панни Зоні багато сприту і енергії (Вільде, III, 1968, 466).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 599.