СПРИЧИ́НИТИСЯ, нюся, нишся, док., розм. Стати причинним; збожеволіти. Христя збожеволіла. Жінки не могли добрати діла, чого Христя спричинилась? (Григ., Вибр., 1959, 202).
СПРИЧИНИ́ТИСЯ див. спричиня́тися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 600.