СПРО́ДАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до спро́да́ти. В неї [пані], окрім сього двору, не було ні садиби, ані кроку землі своєї: усе спродане (Вовчок, І, 1955, 259); Років за два були спродані не тільки праці художника [Н.], а й картини інших майстрів — покійний художник мав їх чимало (Мокр., Сто.., 1961, 91); // у знач. ім. спро́дане, ного, с. Те, що продане. Хазяїн свого наймита посила з возами у місто розвозити спродане та збирати часом гроші незаплачені (Вовчок, І, 1955, 311); // спро́дано, безос. присудк. сл. А тим часом на баштані велике [багато] спродано овощу (Вовчок, І, 1955, 311).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 603.