СПРЯМО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Направленість; напрямок. Дельфіни легко орієнтуються у водному середовищі за допомогою чудово розвиненого гідролокатора, і тут неабияке значення має спрямованість звуків, які вони посилають (Наука.., 5, 1973, 50); Генерал Стенлі міряв кроками свій кабінет по діагоналі і напружено думав, як зірвати майбутній мітинг на стадіоні, цілком змінити його спрямованість (Собко, Стадіон, 1954, 380); Я стисло характеризую твір, його ідейну спрямованість, героїв (Гур., Новели, 1951, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 609.