СПІВБЕ́СІДА, и, ж. Бесіда, розмова з ким-небудь. Наливайко вже був неприступний для тихої співбесіди, це був командир, і його накази звик виконувати полковник Мазур (Ле, Наливайко, 1957, 258); // Спеціальна бесіда на політичну, наукову і т. ін. теми, розрахована на обмін думками між присутніми, на з’ясування яких-небудь питань. Кожне поняття повинно вживатися в тому самому розумінні. Це найелементарніша умова, яку повинен виконувати кожен письменник і доповідач, кожен, хто виступає в дебатах і в співбесідах, у дискусіях (Логіка, 1953, 79).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 516.