Слово "співливий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СПІВЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Який уміє і любить співати; який багато співає. Зінькові подобався її спів.. Гаїнка й справді була дуже співлива (Гр., II, 1963, 340); Давид співливий був. Цілі дні на полі ж, на оранці — воли поганяє й співає (Головко, II, 1957, 11).

2. Схожий на спів; наспівний, співучий. Владика щось писав та й писав, а зелений клечальний передзвін, зазивний і співливий, хоч і суперечив церковним приписам, щиро тішив його (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 381).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 518.