СПІВРОБІ́ТНИЦЯ, і, ж. Жін. до співробі́тник. — Оце, товариші, наша нова співробітниця,— сказав Крушина (Жур., Нам тоді.., 1968, 24); Вчора я зовсім несподівано, через люди, довідалась, що мій «Атта Троль» вже друкується у «Віснику».. Редакція сього шановного журналу, де я маю честь вважатися постійною співробітницею, певне, чекає, аж я пошлю передплату, і через те мені книжок не посилає (Л. Укр., V, 1956, 296).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 520.