Слово "співрозмовник" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СПІВРОЗМО́ВНИК, а, ч. Той, хто розмовляє, говорить із ким-небудь; учасник розмови, бесіди. Діалог завжди повинен розкривати і суть розмови, і взаємини між тими, хто розмовляє, а також і характер кожного з співрозмовників (Смолич, Перша книга, 1951, 75); Розмовляв він завжди спокійно, по-діловому і називав співрозмовника лише на прізвище, явно ігноруючи ім’я та по батькові (Збан., Малин. дзвін, 1958, 11); Він виявився чудовим співрозмовником, палко закоханим у свою рідну Полтавщину (Минко, Повна чаша, 1950, 7); * Образно. А співрозмовник в тебе завжди єЦе зошит в коленкоровій оправі (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 520.