Слово "спіл" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СПІЛ спо́лу, ч.

1. заст. Спілка, союз. * Образно. — Поміняймось серцями.. Поміняймось зараз, і наш спіл кохання стане віковічним (Н.-Лев., IV, 1956, 234).

2. іст. Половинщина. — То тільки моя десятина, а пшениця людська. Половину за спіл, другу за позички (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 214).

Бра́ти спіл у чому — те саме, що Бра́ти у́часть (див. бра́ти). Коні прихкали, неначе й вони брали спіл у герці, ставали гопки, били один одного копитами (Н.-Лев., VII, 1966, 240).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 526.