СТАБУ́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., СТАБУНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Збирати в табун. Коли лошата заспокояться, їх стабунюють і.. відганяють на пасовища (Конярство, 1957, 101).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 623.