Слово "стабілізатор" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТАБІЛІЗА́ТОР, а, ч.

1. Пристрій, прилад, що надає стійкої рівноваги тілу, яке рухається. Ольга схопила найближчу бомбу кліщами за стабілізатор (Донч., III, 1956, 427); Різні гігроскопічні.. прилади — компаси, стабілізатори і т. ін. — встановлюються на сучасних кораблях і літаках (Цікава фізика.., 1950, 73); Стабілізатор автомобіля.

2. Пристрій, апарат, який використовують для підтримання сталості певної величини, характеристики, ступеня вияву чого-небудь. Пристрій, що цілком автоматично, без участі людини, підтримує сталість випрямленої напруги під час змін сіткової напруги у певних межах, називається стабілізатором (Осн. радіотехн., 1957, 50).

3. Речовина, яка затримує зміну властивостей іншої речовини. Радянські вчені винайшли хімічні сполуки — стабілізатори, які допомагають поліетиленові тривалий час зберігати пластичність і міцність при температурі до 500 градусів і навіть у кисневому середовищі (Наука.., 11, 1963, 23); Стабілізатор пластмас.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 623.