СТА́ДНИК, а, ч.
1. заст. Пастух (перев. при табуні). Вже панський стадник Опанас, Покинувши товар, що пас, З кишені витягнув сопілку (Греб., І, 1957, 57).
2. діал. Плідник (жеребець або бик) при стаді.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 636.