Слово "стан" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТАН1, у, ч.

1. Тулуб, корпус людини; торс. Бо, сліпі, не знають, Бо не бачать, що є брови Чорні, карі очі, І високий стан козачий, І гнучкий дівочий (Шевч., І, 1951, 156); Ломицькому чомусь уявилось.., що в одчинені високі двері от-от вступить незабаром Маруся.. в прозорому серпанку, що хвилями вкриває її стан (Н.-Лев., VI, 1966, 75); От робота вже й скінчена. Швачка встала, випростала свій зігнутий стан (Л. Укр., III, 1952, 473); Просолена потом майка туго облягала широкий, з борозенкою вздовж спини, парубочий стан (Стельмах, II, 1962, 407); Вона стояла.. в темно-зеленій армійській сукні, що тісно облягала її стан (Гончар, III, 1959, 396); * Образно. На твій [Волги] могучий стан високих гребель пояси кладе народ-титан (Гонч., Вибр., 1959, 238); // Те саме, що та́лія1. Шапка [у козака] червона, з сап’яну чоботи; Пояс по стану гнучкому повитий (Щог., Поезії, 1958, 341); Я окинув очима його постать: плечі широкі, стан тонкий (Н.-Лев., VII, 1966, 263); На спині [в панка] був справжній горб — аж од самих плечей до тонкого, перегнутого стану… (Мирний, І, 1949, 253); З натовпу вийшов, прямуючи до столу, худющий, трохи сутулуватий юнак, міцно перетягнутий поясом у стані (Гончар, II, 1959, 228); // перен. Про стовбур дерева. По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий — Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє (Шевч., І, 1963, 55); Обсипає верба віти, Станом поника… (Граб., І, 1959, 334); Андрій затримався біля своєї яблуні і, діставши кишенькового ножа, зрізав деякі непотрібні паростки на її міцному стані (Гур., Наша молодість, 1949, 227); Гей, струнка тополя в полі Пишається станом.,. (Шпак, Вибр., 1952, 81); Як він любив твоє листя.., Кору біляву і стан твій стрункий (Шпорта, Вибр., 1958, 288).

Висо́кий ста́ном — високий на зріст. Серед села вдова жила У новій хатині, Білолиця, кароока І станом висока (Шевч., І, 1963, 158); І брови йому чорні, й уста рум’яні, і станом високий (Вовчок, І, 1955, 112); З ста́ну який — якийсь на зріст, зростом, постаттю. — Та вже ж і синок у Василя Семеновича, — сказано:.. — батько, як дві каплі води. Такий з лиця, такий з стану (Мирний, І, 1949, 205); Рі́вний ста́ном — стрункий, не сутулий. Кайдашеві сини були молоді парубки, обидва високі, рівні станом (Н.-Лев., II, 1956, 264); Тонки́й ста́ном — не товстий, з тонкою талією. Слідком за князем Домініком вийшов молодий Конецпольський, ще зовсім молодий магнат, височенький, тонкий станом (Н.-Лев., VII, 1966, 220).

◊ Гну́ти стан — те саме, що Гну́ти горба́ (див. горб). Між багатирками й такі часом бувають.. Виросте в розкоші та в достатках; само ніколи не гнуло свого стану, не кололо білих рук.., — все те наймички… (Мирний, І, 1949, 356); На стану́ ста́ти, заст.: а) вирости. Став на стану — ні к лавці, ні к столу (Укр.. присл.., 1963, 441); б) те саме, що На порі́ ста́ти (див. пора́); в) відновити колишнє здоров’я, самопочуття і т. ін. Хоч у домовину клади, неначе він год нездужав; а тепер знову на стану став (Сл. Гр.).

2. заст. Те саме, що ста́ник

1. — Ой дам тобі, подруженько, на стан полотенця. Та не стій ти з моїм милим, не ріж мого серця! (Сл. Гр.); Опанас.. взяв з лави її драну кофту, в якій одпоров стан і носив замість піджака.., надів її вже в сінях (Кос., Новели, 1962, 76).

СТАН2, у, ч. 1. Місце тимчасового розташування; стоянка, табір. Із шумом підходить до пальм караван, Веселий в їх тіні розкинувся стан (Лерм., Вибр., перекл. за ред. Рильського, 1951, 76); В ярку огні.., а круг огнів бандитів стан. Сидить, задумався глибоко їх чорновусий отаман (Сос., І, 1957, 416); // Тимчасова стоянка військ; військовий табір. На щит Палланта положили,.. Із бою потаскали в стан (Котл., I,1952, 259); До самого смерку бились козаки та пани на герцях. І тільки чорна ніч розвела ворогів на обидва боки.. Козаки вернулись до свого стану (Н.-Лев., VII, 1966, 242); — На другий день.. до стану нашого партизанського приходе [приходить] кума моя (Баш, На землі.., 1957, 65); // Місце тимчасового розташування польових, мисливських і т. ін. бригад у період сезонної роботи, промислу тощо. На обрії з’явилися перші вершники. Хто учвал, а хто клусом поспішали.. з кіньми до табунного стану (Тулуб, В степу.., 1964, 352); Щовечора, як смеркає, до дівчат приходять трактористи з сусіднього стану. Читають, сперечаються, жартують (М. Ол., Чуєш.., 1959, 46).

Польови́й стан — спеціально обладнаний житлово-виробничий центр на земельних масивах колгоспів, який є місцем проживання і відпочинку бригад у період польових робіт, місцем збереження машин, пального і т. ін. Польовий стан кожної тракторної бригадице зелене містечко, забезпечене протягом цілої доби електричною енергією, водою (Хлібороб Укр., 8, 1965, 23); У польовому стані.. Зійшлися на вечерю Засмаглі косарі (Нагн., Вибр., 1950, 198); Става́ти (ста́ти) ста́ном — розташовуватися табором. Вже переможці стали станом В долині красній та розкішній (Л. Укр., І, 1951, 337); Остряниця рушив далі й став станом за Лубнами над Сулою (Н.-Лев., VII, 1966, 25).

2. Військо, воююча сторона. Наш Еней тут управлявся І стан свій чистив од врагів (Котл., І, 1952, 260); [Ратибор:] Гадали ми, що тайно в стан ворожий Проникнув ти, щоб мстити за отця, За Новгород великий (Коч., П’єси, 1951, 51); Зближаються [парламентарі] серед перекопського степу на виду двох причасних, приготованих до взаємного бою армій. Два смертельно ворогуючі стани тисячами очей стежать за кожним їхнім кроком (Гончар, II, 1959, 403); Дрижить від жаху вражий стан..лісами ходить партизан, за муки краю мстить (Гонч., Вибр., 1959, 180); // перен. Суспільне об’єднання, угруповання; ворогуюча сторона. Народолюбство закликало у свій стан багато всякого люду (Мирний, III, 1954, 187); Повинні [робітники] триматися спільно, одностайно, бо у всіх у них один ворог — стан багачів, капіталістів (Л. Укр., VIII, 1965, 26); Класовий гнів Обняв наш стан — Вмирай, конай.., Вселюдства кат, всесвітній пан! (Ус., І сьогодні.., 1957, 36).

3. заст. У дореволюційній Росії — адміністративно-поліцейський підрозділ повіту. Дав знати [посесор] в стан. Становий набіг на заводи з москалями, з доктором та з попом (Н.-Лев., II, 1956, 211); Природа не дуже багато натовкла розуму в голову пристава четвертого стану (Стельмах, Хліб.., 1959, 595); // Поліцейське управління в такому підрозділі. — Що ти мені тут бунт заводиш? Я тебе в холодну закину! Я тебе в стан одішлю! (Гр., II, 1963, 364); Перепало за погану службу і управителю, і прикажчикам.. Аркадій Валеріанович сам верхи подався в повіт до поліцейського стану (Стельмах, І, 1962, 201).

4. с. г. Те саме, що стано́к1 3. Ірже, наче жеребець на стані (Номис, 1864, № 8843).

СТАН3, у, ч.

1. Обставини, умови, в яких хто-, що-небудь перебуває, існує; ситуація, зумовлена певними обставинами, умовами. Природознавство з певністю стверджує, що земля існувала в такому стані, коли ні людини, ні взагалі будь-якої живої істоти на ній не було і бути не могло (Ленін, 18, 1971, 65); Мозок Семенів почав убирати в себе усі найдрібніші подробиці.. дійсності, і з тих подробиць складалась невесела картина його стану, малювалась безрадісна пришлість… (Коцюб., І, 1955, 124); Економічний стан українського селянства в Галичині цілком не змінився після 1848 року (Козл., Відродження.., 1950, 23); Хвора готувалася до огляду, кількома вправними питаннями він вивідував про майновий стан пацієнтки (Вільде, III, 1968, 242); Мар’яна виручила з прикрого стану Олімпіада (Чорн., Визвол. земля, 1959, 204); Флот інтервентів був у стані бойової готовності (Смолич, V, 1959, 472); // Сукупність ознак, рис, що характеризують предмет, явище в даний момент відповідно до певних вимог щодо якості, ступеня готовності і т. ін. Нафтопродукти, забруднені пилом, піском і водою, втрачають якість, негативно впливають на стан мотора (Наука.., 6, 1959, 52); Цікавилась жінка не скаргами вихованців, а більше їхнім розумовим розвитком та санітарним станом (Гончар, Бригантина, 1973, 42); Дядя Ваня застав своє робоче місце у взірцевому стані (Ю. Янов., II, 1954, 101); Коні були у нього в доброму стані, збруя полагоджена (Петльов., Хотинці, 1949, 188); — В якому стані ваш матеріал про засідання? (Головко, II, 1957, 562); // Місце, роль у суспільстві, в соціальному чи професійному середовищі; становище. Іван побув між людьми стільки, як належить людині з певним громадським станом (Чорн., Потік.., 1956, 34); Соціалізм докорінно змінив суспільний стан жінки (Веч. Київ, 9.III 1968, 1); Соціальний стан; // Фізичне самопочуття або настрій. У нас вдома вічний лазарет.. Я нічого не можу робити, а тим часом мушу писати і такий стан дуже мучить мене (Коцюб., III, 1956, 371); Зося, як більшість дівчат, в стані душевної тривоги була переконана, що коли вона любить хлопця, то й він має неодмінно любити її (Стельмах, І, 1962, 277); [Любов:] А що з ним? [Милевський:] Та все нерви.. Оце був я у нього перед виїздом, застав його зовсім у поганому стані, ходить не може (Л. Укр., II, 1951, 74); Директора.. привезли з степу на медпункт в тяжкому стані (Гончар, Тронка, 1963, 172); Марія Семенівна відчула й зрозуміла душевний стан гостя (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 5); Мав він ще одну рису, яку навіть трудно було йому приписати, дивлячись на його вайлувату, ліниву у всіх рухах постать: вміння надзвичайно швидко, майже блискавично переходити від млявого, сонного стану до.. зібраного (Тют., Вир, 1964, 240).

А́кти громадя́нського ста́ну див. акт; [Бу́ти] [не] в ста́ні зроби́ти що — [не] бути спроможним зробити що-небудь. Нічого не був [Юрчик] більше в стані виговорити (Хотк., II, 1966, 275); Катюша журиться, що вже не в стані багато грати, та все-таки грає щодня (Л. Укр., V, 1956, 226); Стан здоро́в’я — ті чи інші особливості функціонування організму; фізичне самопочуття людини. Зажурена недомаганням дочки, мати часто питалася лікаря, що він думає про стан її здоров’я (Кобр., Вибр., 1954, 94); Хоч до старості чоловікові ще далеко, довелося йти у відставку за станом здоров’я (Гончар, Тронка, 1963, 179); Стан рече́й див. річ1; Стан справ див. спра́ва1; У (в) пова́жному ста́ні див. пова́жний.

∆ Осу́дний стан див. осу́дний; Па́морочний стан див. па́морочний.

2. фіз. Сукупність величин, що характеризують фізичні ознаки тіла. Склоподібний стан селену не стабільний, інакше кажучи, при високих температурах він кристалізується (Знання.., 10, 1975, 11); // Характер розташування, взаємодія і рух часток речовини. Змінюються розміри тіл, густина, колір; тіла можуть переходити при нагріванні з твердого стану в рідкий, а з рідкого в газоподібний і т. д. (Фізика, II, 1957, 3); З грунту рослини можуть використовувати вуглекислоту в різних формах: в газоподібному стані, в стані розчину, а також у формі карбонатів (Добрива.., 1956, 12); В космічних просторах переважна частина речовини перебуває в стані плазми (Знання.., 3, 1967, 6).

∆ Агрега́тний стан див. агрега́тний; Крити́чний стан речовини́ див. крити́чний2; Спокі́йний стан див. спокі́йний; Сфероїда́льний стан див. сфероїда́льний.

3. Сукупність суспільно-політичних відносин, обстановка суспільного життя. Став говорити [Давид]. Спершу трошки про хату-читальню.. Далі зв’язно від цього й до огляду міжнародного, як і внутрішнього стану країни, перейшов (Головко, II, 1957, 129).

4. Режим, розпорядок державного, суспільного життя, який встановлює влада. Якщо повстання можливе і необхідне, то це значить, що уряд «поставив штик на чолі порядку дня», відкрив громадянську війну, висунув воєнний стан, як антикритику демократичної критики.. (Ленін, 11, 1970, 244); Президія Верховної Ради СРСР.. в період між сесіями Верховної Ради СРСР оголошує стан війни в разі воєнного нападу на СРСР (Конст. СРСР, 1977, 11); — То що ж ви пропонуєте? — запитав глузливо Кисіль. — Оголосити в моєму районі мобілізацію й воєнний стан? (Мур., Бук. повість, 1959, 212).

Стан обло́ги див. обло́га.

5. лінгв. Граматична категорія, яка виражає різні відношення дії до її суб’єкта й об’єкта. Ознакою форми активного стану є відсутність спеціальних показників пасивності (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 399); Пасивний стан.

Катего́рія стану: а) те саме, що стан3 5. Граматична категорія стану служить для вираження взаємовідношення між суб’єктом і об’єктом дії. Вона властива тільки перехідним дієсловам (Сучасна укр. літ. м., II, 1969, 399); б) лексико-граматичний розряд, що об’єднує слова (предикативні прислівники, безособово-предикативні слова і т. ін.), які вживаються у функції головного члена безособового речення. Глибоко емоційні твори Т. Г. Шевченка дають.. зразки майстерного використання слів категорії стану. Особливо часто поет звертається до таких насичених чуттєвим значенням слів, як страшно, тяжко, боляче, соромно, жаль та ін. (Сучасна укр. літ. м., V, 1973, 261); Сере́дній стан див. сере́дній.

6. Соціальна група людей із закріпленими законом спадкоємними правами та обов’язками, що остаточно склалася під час класового поділу феодального суспільства. В попередні історичні епохи ми знаходимо майже скрізь повне розчленування суспільства на різні стани,цілу градацію різних суспільних становищ (Комун. маніф., 1963, 30); Першим станом у Франції було духовенство, другимдворянство.. Усі, хто не входив до складу перших двох привілейованих станів, належали до третього стану. Величезну більшість третього стану становили селяни (Нова іст., 1956, 51); Тоді [у першій половині XIX ст.] на нашій Україні тільки одні дворяни, тобто одна католицька шляхта, мала право просвіти в школах.. Середній і нижчий стан не мав права вчитись далі скарбової міри (Н.-Лев., І, 1956, 173); [Xуса:] Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр., III 1952, 154); Челядники.. указували кожному гостеві місце за станом і за багатством його (Тулуб, Людолови, І, 1957, 95); // Група людей, об’єднаних за родом занять, способом життя і т. ін. Те, що вона була з «духовних» — прищепило їй певну повагу до людей не з світського стану (Коцюб., І, 1955, 314); Любили його [П. І. Багратіона] в армії за мужність, справедливість, за те, що турбувався за кожним, незважаючи на чини і стан (Кочура, Зол. грамота, 1960, 94).

Купе́цький стан див. купе́цький; Низьки́й стан див. низьки́й.

СТАН4, а, ч.

1. мет. Машина або система машин для обробки металу під тиском. В післявоєнні роки на наших підприємствах побудовано нові високопродуктивні стани (Наука.., 5, 1956, 6); Палатимуть тут домни й мартени, густимуть рольганги й прокатні стани гарячого й холодного прокату (Вишня, І, 1956, 332); Плющильний стан; Сортопрокатний стан; Трубопрокатний стан.

Загото́вочний стан див. загото́вочний; Листови́й стан див. листови́й2; Листопрока́тний стан див. листопрока́тний.

2. спец. Комплект колісних пар паровоза, вагона і т. ін.; скат. Колісний стан.

3. с. г. Пристрій в молотарці, комбайні. Решітний стан [молотарки], підвішений на дерев’яних пружинах, приводиться в рух колінчастим валом (Механ. і електриф.., 1953, 177); Через отвір, який регулюється заслінкою, зерно з засипного ковша рівномірно надходить на верхнє решето верхнього решітного стана (Наука.., 3, 1956, 21).

& Но́тний стан, муз. — рядок із п’яти горизонтальних паралельних ліній, признач. для написання нот. Коротка зупинка в співі, коли вона не є звичайною паузою, позначається комою, що ставиться на нотному стані на місці зупинки (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 82).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 642 - 644.