СТАНІО́ЛЬ, ю, ч. Дуже тонкі листи або стрічки олова чи його сплавів, які використовують для пакування продуктів харчування, виготовлення електричних конденсаторів, кабелів і т. ін.; олов’яна фольга. У зв’язку з своєю м’якістю і тягучістю олово легко прокатується в тонкі листи, які називаються олов’яною фольгою, або станіолем (Заг. хімія, 1955, 572); — Працюю на кондитерській фабриці, — відповіла дівчина, — загортаю цукерки у папір і станіоль (Собко, Нам спокій.., 1959, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 646.