СТА́ПЕЛЬ, я, ч.
1. мор. Нахилений до води й відповідно обладнаний майданчик, що являє собою залізобетонний, кам’яний або дерев’яний фундамент, на якому будують, ремонтують і з якого спускають на воду судна. На стапелі тепер формується корпус судна не з окремих дрібних вузлів і деталей, а з великогабаритних секцій і блоків (Наука.., 2, 1957, 17); Он він, його [капітана] красень, височіє.. на залізобетонному стапелі.., величезний колектив кораблебудівників.. невтомно, день за днем будує це судно (Гончар, Тронка, 1963, 341); Після літніх походів, готуючись до зимової кампанії, «Мисливець» став на стапелі на ремонт (Ткач, Жди.., 1959, 47)
Спуска́ти (спусти́ти) із ста́пеля (із ста́пелів) — спускати судно на воду (після завершення будівництва, ремонту і т. ін.); Схо́дити (зійти́) із ста́пеля (із ста́пелів) — спускатися на воду (після завершення будівництва, ремонту і т. ін.) (про судно). У найвіддаленіші куточки світового океану несуть сьогодні марку «Ленінської кузні» кораблі, що сходять із заводського стапеля (Рад. Укр., 11.I 1975, 1); У 1957 році із стапеля заводу «Красное Сормово» зійшов на воду ровесник першого штучного супутника Землі — перший крилатий пасажирський теплохід «Ракета» (Наука.., 11, 1962, 37).
2. техн. Підсобна споруда для складання верстатів, літаків і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 651.