СТАРОСВІ́ТЩИНА, и, ж.
1. Колишні, давно минулі часи. Так велось у ту старосвітщину, що рада була старша од гетьмана. Мусив Тетеря прислати Шрамові універсал на полковництво (П. Куліш, Вибр., 1969, 54).
2. Звичаї, порядки, події і т. ін. давніх часів; // Те, що було створене у давні часи й існує від тих часів.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 662.