СТАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док. Починати спортивне змагання. На стадіон вбігає взвод, що стартував першим (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 95); Володарі золотих медалей чемпіонів світу — баскетболісти збірної СРСР вдало стартували у Фінляндії на першості Європи (Веч. Київ, 29.IX 1967, 3); У Сімферополі стартувала.. всесоюзна багатоденна велогонка (Роб. газ., 13.IV 1973, 4); // Починати політ (про літальні апарати). Для запуску ракет використовують пускові пристрої різних конструкцій. Великі ракети стартують зі спеціального стола (Наука.., 8, 1958, 16); Над Борисполем і вдень, і вночі не вщухає гуркіт авіаційних двигунів. В усі куточки республіки, країни і за кордон стартують стрімкі повітряні кораблі (Веч. Київ, 8.I 1971, 3); // перен. Починати що-небудь. Загальноосвітня школа виводить людину на певний рівень освіти, з якого вона стартує в подальше своє життя (Наука.., 9, 1971, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 664.