Слово "старувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТАРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.

1. Бути старим, переживати, переносити старість.

2. Розпоряджатися, порядкувати як старший. Харитина ж — так як пані — тільки старувала: Що в господі не найшлося — зараз купувала (Укр. поети-романтики.., 1968, 557).

3. Говорити, міркувати, як стара людина (про дітей або молодих людей). — Що мені та школа — хліба дасть?старув десь у куточку Василько, перекладаючи бляшки (Вас., І, 1959, 207); — І де б ото я ходив отак довго! — почувся знову той самий дитячий голос.А ти не старуй! — відказала мати з удаваною суворістю (Головко, А. Гармаш, 1971, 518).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 664.