СТАТЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. стате́чний 1, 2. Він.., не дивлячись на всю свою статечність, був молодим лише хлопцем (Хотк., І, 1966, 109); Верховинець Григорій з молодих літ був чоловіком великої витримки. Його статечності і такту могли б позаздрити і люди найбільш досконалого, шляхетного виховання (Мас., Під небом.., 1961, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 668.