СТАТКОВИ́ТИЙ, а, е, розм.
1. Те саме, що стате́чний.
2. Те саме, що хазяйнови́тий 1. — Онисія Степанівна — це людина статковита, — не таке ледащо, як я; вона нагодує вас такою гусятиною.., якої ви зроду не їли (Н.-Лев., III, 1956, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 669.