Слово "статок" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТА́ТОК, тку, ч.

1. Матеріальна забезпеченість, відсутність нужди; достаток. В селі більше десяти хат, де живуть на віру. І живуть же люди не гірш від шлюбних, хазяйнують, статок мають… (Коцюб., І, 1955, 49); У кімнаті було чисто позамітано,.. на столі лежало повно пирогів, а на постелі аж під стелю подушок, усюди виднівся статок (Ков., Світ.., 1960, 6); Робив [Лаврон] всяку всячину — і лутки, і одвірки, і віконниці.. Багато і гарно робив, а статку все не мав (Речм., Весн. грози, 1961, 45).

2. перев. мн. Матеріальні засоби, доходи. Мати день у день рають у молотники йти, день у день журять йому голову безхліб’ям, наче він — Василь — сам не бачить, які в них статки… (Кос., Новели, 1962, 162); — Та я з радої душі попросила б вас у хату, коли б в мене у великій хаті було як у людей! А то, знаєте, вдовині статки (Вільде, Сестри.., 1958, 77); — Ет, що там говорити,підвівся Мирон.Сам знаєш, які наші статки на нещасній дідизні (Стельмах, II, 1962, 76); // Майно, власність. Був статок, лише не було кому про його дбати (Кобр., Вибр., 1954, 166); Вони [печеніги] ночами скрадались у полі, підбирались до городищ і сіл, блискавицею падали на мирні хижі, грабували статки, заганяли худобу, вбивали людей (Скл., Святослав, 1959, 174); Дехто вже пускався берега, прикидаючи, скільки можна виторгувати за свої статки (Стельмах, І, 1962, 197).

3. тільки одн., розм. Велика кількість чого-небудь. Коли ж ти безрідна, серденько-дівчино,Ходім до моєї господи; Житимем з тобою, як риба з водою; Всі матимеш в мене вигоди. Що в мене достаток і худоби статок (П. Куліш, Вибр., 1969, 326); Сидить кокошка в садку, Буду́ть курчата в статку (Фр., VIII, 1952, 68).

4. збірн., діал. Худоба. Перелічив статок,нема корови (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 669.