СТАТО́ЧНИЙ, а, е, діал. Статечний. Був чоловік заможний і статочний. Мав жінку і одним одного сина (Фр., XI, 1952, 335); Друга пара, Миколай з Параскою, — це вже інші люди. Статочні, солідні газди (Хотк., II, 1966, 390).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 670.