СТЕЛЬМА́ШИТИ, шу, шиш, недок., рідко. Те саме, що стельмахува́ти. Брат Тарасів Микита хотів було привчити його до хліборобства та стельмашити, та не до душі все те було хлопцеві (Мирний, V, 1955, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 684.