СТЕЛЬОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до сте́ля. Будівля має два яруси: основний нижній ярус виконано із звичайного зрубу, з одними дверми і з стельовим перекриттям із пластин або товстих дощок (Дерев. зодч. Укр., 1949, 49); // Признач. для розміщення на стелі, під стелею. З фарфору виготовляють ролики, ізолятори, штепсельні розетки, патрони, основу вимикачів, стельові розетки (Монтаж і ремонт.., 1956, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 684.