Слово "стерничий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТЕРНИ́ЧИЙ, чого, ч., рідко. Те саме, що стернови́й 2. [Гелен:] Я з правдою борюсь і сподіваюсь її подужати і керувати от як стерничий кораблем керує (Л. Укр., II, 1951, 296); Обережний і спритний стерничий може вивести човен на відкриті плеса й озера лиш по малопомітних протоках (Наука.., 8, 1967, 49); Снасті тим часом усі спорядивши, на свій корабель ми Сіли,вітер лише та стерничий його спрямували (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 191).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 690.