Слово "стикатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТИКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗІТКНУ́ТИСЯ і рідко СТИКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док..

1. Рухаючись назустріч, натикатися одне на одного, на кого-, що-небудь, ударятися об когось, щось. Найдрібніші крапельки води в хмарах весь час перебувають в русі. Вони стикаються одна з одною, зливаються і поступово збільшуються в розмірах (Фіз. геогр., 5, 1956, 91); Дві кульки ртуті або дві краплі води зливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикаються одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); Галя мерщій метнулася за ріг високої кам’яної огорожі. Але там вже хтось заховався — Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки (Смолич, V, 1959, 118); Дивляться [Іван та Микола] в небо, не помічаючи один одного. Сходяться. Плечима стикнулись (Мик., І, 1957, 503); // Взаємно торкатися, дотикатися. Деталі тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин, стикаючися з грунтом, спрацьовуються особливо швидко (Рад. Укр., 19.III 1962, 3); Де цвітуть гвоздики в лісі — Свіжовмивані, червоні,Вперше руки їх сплелися І зіткнулися долоні (Рильський, III, 1961, 129); // перен. Бути пов’язаним з чим-небудь, близьким до чогось. Відомо, що публіцистика перебуває між художньою літературою і наукою, тобто однією стороною входить в літературу, а другою безпосередньо стикається з наукою (Ком. Укр., 6, 1967, 63).

2. Несподівано зустрічатися з ким-небудь. На порозі він стикається з денщиком (Панч, В дорозі, 1959, 126); Біля двору, в якому розташувалась політчастина, Хаєцький зіткнувся з Воронцовим (Гончар, III, 1959, 323); Віддавши «козакові» коня, Проценко зіткнувся з Курилом і прийняв від нього рапорт (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 63); Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (Н.-Лев., III, 1956, 361); // тільки док. Зустрівшись, познайомитися з ким-небудь. Отак зіткнулись ми в дорозі, В житті, у буднях, поміж справ (Гірник, Сонце.., 1958, 220); Настуся в однієї своєї тітки стикнулась з Павлусем (Н.-Лев., IV, 1956, 230); // з ким, перен. Вступати в спілкування, в які-небудь стосунки з кимсь. Артьомов вивчав людей, з якими стикався, зважував їхні висловлювання (Чорн., Визвол. земля, 1950, 160); Мало стикалася Калина з сільськими людьми, мало знала про те, що діється в світі (Коз.. Вісімсот.., 1953, 71); Приїхавши на канікули до батьків, Галан стикається з революціонерами на рідній Перемишльщині і повертається до Відня вже членом КПЗУ — Комуністичної партії Західної України (Ком. Укр., 8, 1962, 51); Ставши ключницею, Малуша подивилась на терем іншими очима, побачила тут не тільки багатство, красу, скарби, а й стикнулась з людьми, що жили тут, взнала їх вдачу, душі, силу (Скл., Святослав, 1959, 109); // з чим, перен. Мати можливість пізнавати що-небудь, знайомитися з чим-небудь, зазнавати чогось. Досі вони [офіцери] не стикалися так близько з думками і прагненнями німецького робітника (Собко, Запорука.., 1952, 54); Вона досі не стикалась із життям інших, а своє життя вважала сірим, безбарвним (Скл., Карпати, II, 1954, 47); Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж, скоро зіткнеться зі справжнім життям, витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (Коцюб., І, 1955, 171); Син відставного офіцера.., він вперше в житті оце так близько зіткнувся з працею простої людини, вперше в житті змінив зброю на садівницький ніж та лопату і вперше відчув тут високу.. насолоду праці (Гончар, II, 1959, 58); Протягом одного дня дівчині довелося зіткнутися і з незрозумілою для неї підступністю, і з такою самою незрозумілою добрістю (Ткач, Арена, 1960, 80); // перен. Працюючи, досліджуючи і т. ін., зустрічатися, мати справу з чим-небудь, виявляти щось. Директор почав уважно проглядати Василеві доводи, розрахунки, креслення.. Багато формул він уже позабував, бо не стикався з ними у своїй директорській роботі (Загреб., Спека, 1961, 205); Сучасний фізик і хімік, що працює в галузі живої природи, постійно стикається з явищами, які не можна зрозуміти і пояснити без урахування цієї специфіки (Ком. Укр., 9, 1962, 49); Поступово він збагнув, що стикнувся з незвичайним відкриттям (Наука.., 5, 1963, 61).

Зіткну́тися лице́ (лице́м) в лице́ з ким — проходячи близько одне біля одного, несподівано зустрітися, побачити одне одного. На розі вулиці Романенко зіткнувся лицем в лице з Заболотним (Жур., Звич. турботи, 1960, 68); Стика́тися (зіткну́тися) по́глядом (очи́ма) з ким — несподівано зустрічатися поглядом (очима) з ким-небудь. Невідомий юнак.. усім своїм єством виказував палке бажання втекти світ за очі. Пальці його вибивали дроб на стінці, крутився туди й сюди, червонів, стикаючись поглядом з панянками (Полт., Повість.., 1960, 336).

3. Сходячись, вступати в сутичку, в бій; сходитися в бою. Цілий день гарцювали його [князя Єремії] жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними на герцях (Н.-Лев., VII, 1966, 243); Не став гнатись [Ант] за ними [вепрами], бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Скл., Святослав, 1959, 14); В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами. Зав’язались бої (Гончар, II, 1959, 92); // перен. Вступати у протиріччя, приходити до суперечки; боротися. В наш час історія — це та галузь людського знання, де особливо гостро стикаються два світогляди, два принципіально різні погляди на розвиток суспільства — матеріалістичний і ідеалістичний (Ком. Укр., 10, 1966, 26); На конференції [в Берні] зіткнулися два світогляди, дві оцінки війни і завдань Інтернаціоналу.. (Ленін, 26, 1972, 189); От і зіткнулися в ньому кохання і національна ідея (Стельмах, Хліб.., 1959, 498).

4. тільки недок., діал. Блукати, тинятися. [Килина:] І що нам з того ліса за добро? Стикаємось по нім, як вовкулаки, ще й справді вовкулаками завиєм! (Л. Укр., III, 1952, 258); — В панів повдягалися,пояснював Богун. — Хлопці голі, все Яремина челядь, по лісах стикалися, де їм своєї одежі набрати? (Кач., II, 1958, 416).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 695.