Слово "стиль" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТИЛЬ1, ю, ч.

1. Сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного часу та напряму або індивідуальну манеру художника стосовно ідейного змісту й художньої форми. Меблі в залі були червоного дерева, стилю ампір (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 183); Готичний стиль (готика) — стиль, який виник наприкінці XII ст. в Західній Європі. Через своєрідні стрілчасті форми арок, склепінь тощо інколи готичний стиль звуть стрілчастим (Архіт. Рад. Укр., 6, 1939, 40); Завдяки їй [пісні] композитор виробив свій самобутній стиль, що поєднує глибоку народність і високий композиторський професіоналізм (Нар. тв. та етн., 4, 1965, 25); За добором кольорів і розміщенням орнаментів майже в кожному селі існує свій власний стиль [вишивки] (Вітч., 2, 1967, 201); // Сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому-небудь. Посередині [світлиці] довгий стіл, накритий до званої вечері, навколо нього дубові стільці важкого стилю (Л. Укр., III, 1952, 402); Кабінет Ніни Тополі. Гарні, строгого стилю меблі (Коч., II, 1956, 283); [Придорожній:] В Дзвонковому були на рідкість мальовничі хати. Село стародавнє, треба, і це дуже важливо, зберегти його стиль (Корн., II, 1955, 80); // з означ. Сукупність зовнішніх ознак (риси обличчя, особливості побудови фігури і т. ін.), властивих певному народові. Нахиливши до мене своє візантійського стилю обличчя, сливе прошепотів [Микита]: — Вони ще не встали… (Коцюб., II, 1955, 425).

Голла́ндський (росі́йський, украї́нський і т. ін.) стиль; Схі́дний (за́хідний і т. ін.) стиль — сукупність ознак, які характеризують мистецтво певного народу, країни і т. ін. Один мій чернігівський знайомий, інженер, мав замір вислідити вплив українського стилю в давній архітектурі, переважно в церковній (Коцюб., III, 1956, 227); Звіри́ний стиль див. звіри́ний.

2. Сукупність прийомів у використанні засобів мови, властива якому-небудь письменникові або літературному творові, напряму, жанрові і т. ін. — Треба дати молодому авторові виявити найповніше своє власне ставлення до дійсності, тоді у нього з’явиться і власний стиль (Донч., VI, 1957, 632); Відомо, що такі великі реалісти, як Шевченко й Некрасов, ніколи не нехтували умовними образами і символами ораторського стилю (Талант.., 1958, 29); В порівнянні з Галицьким літописом стиль літопису Волинського більш сухий, діловий, майже цілком позбавлений образно-поетичних засобів (Іст. укр. літ., І, 1954, 53); Російська та українська радянська поезія останніх років сміливо утверджує.. романтичний стиль, народжений романтичним сприйняттям і відчуттям дійсності (Рад. літ-во, 2, 1965, 11); Газетний стиль; Книжний стиль; Стиль радіомовлення; // Сукупність особливостей у побудові мови, манера словесного викладу. Він [лист] був писаний трохи старим квітистим стилем, з алегоріями й довгими виробленими періодами (Коцюб., І, 1955, 406); Високий стиль вірша в його [М. К. Садовського] майстерній подачі поєднувався з благородною стриманістю і життєвою простотою (Минуле укр. театру, 1953, 163); Отак собі у старовиннім стилі Пишу я, брате, вірші на дозвіллі (Рильський, І, 1960, 171); Стиль заміток, статей і нарисів був [під час війни] гранично короткий, майже телеграфний (Кучер, Голод, 1961, 162); // Побудова мови відповідно до норм синтаксису й слововживання. Працювати над стилем; Помилки у стилі.

3. Сукупність прийомів, характерних рис якої-небудь діяльності, поведінки, методу роботи. У Шангіна був характерний стиль керівництва, за який його любили всі працівники міськкому (Гур., Життя.., 1954, 308); Висоцькому подобався стиль роботи керуючого (Ткач, Черг. завдання, 1951, 49); Партія наполегливо впроваджує ленінський стиль у роботу всіх ланок нашого суспільства (Ком. Укр., 10, 1967, 25); // Спосіб виконання, здійснення чого-небудь, який характеризується сукупністю певних технічних прийомів. Голову Ніна Сокіл на бігу трохи закидала назад, — це була, мабуть, єдина вада її стилю (Собко, Стадіон, 1954, 7); Фред плавав, як щука,.. він то пірнав, то виринав, всіма стилями володів а однаковим успіхом (Збан., Курил. о-ви, 1963, 57); Практикою доведено, що високих результатів може добитися лише той спортсмен, який досконало оволодів усіма способами плавання — вільним стилем, брасом, дельфіном, на спині (Веч. Київ, 20.XII 1968, 3).

4. Характерна манера поводитися, говорити, одягатися і т. ін. — Ха-ха-ха! — зареготалась Марта Кирилівна. — Ви, як я бачу, людина старого стилю, хоч на літа й молоді. В вас, бачу, є ще й якісь будні й свята (Н.-Лев., VI, 1966, 27); В школі його взивали стилягою, хоч той стиль був мимовільним — від лінощів та байдужості (Збан., Курил. о-ви, 1963, 24).

Стиль доби́ — сукупність ознак, характерних для певного часу. Там [на острові] ішла Борня за метал, за вугілля і зерно.. Цифра, Суворість, План, Наказ, Одностайність, Упертість, — Таким був стиль тієї доби, Мій правнуче (Рильський, І, 1960, 334); Крізь безладний ажур віхоли тьмяно світять незліченні вікна Палацу промисловості, і дивна симетрія їх огнів говорить про стиль доби… (Кир., Вибр., 1960, 275).

∆ Мавріта́нський стиль див. мавріта́нський.

◊ Суко́нний стиль див. суко́нний.

СТИЛЬ2, ю, ч. Спосіб літочислення.

Нови́й стиль — система літочислення (встановлена 1582 р. папою Григорієм XIII замість юліанської і введена в Росії з 14 лютого 1918 р.), яка випереджає в XX ст. раніше прийняту на 13 днів; григоріанський календар. Новий стиль виник у 1582 р., коли за розпорядженням римського папи Григорія XIII після 4 жовтня почали рахувати 15-е, тобто між старим і новим стилем утворилася різниця в 10 днів (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 25); На відміну від юліанського григоріанський календар стали називати новим стилем. Так з’явились старий і новий стилі числення великих проміжків часу (Наука.., 10, 1960, 50); Стари́й стиль — система літочислення (встановлена в 46 році до нашої ери Юлієм Цезарем і введена в Росії в 1700 році Петром І), яка відстає у XX столітті від тепер прийнятої на 13 днів; юліанський календар. Тут якось не можна пам’ятати завжди, яке число старого стиля [стилю] приладиться на даний день, та ще за 5 днів наперед (Л. Укр., V, 1956, 430).

СТИЛЬ3, я, ч. У давнину та середні віки — паличка для писання на дерев’яних табличках, вкритих воском. [Констанцій (випускає стиля з рук):] Прости… не можу… [Мартіан:] Дай. Я сам скінчу. (Бере до себе табличку й стиля і пише помалу, але твердою рукою) (Л. Укр., III, 1952, 327).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 697 - 698.